Прогресс 3*

Санаторій МВС Росії "Прогрес". Інакше ніж нічліжка його назвати важко. Приїхали вдвох із дитиною 15 років. Путівки за повною пільговою вартістю. Спершу заплатила, потім відправили до лікаря. Лікар на вигляд більше схожий на шашличника відразу заявив «Призначимо все що хочете», мої діагнози і не подивився, коли я йому стала називати процедури, які зазвичай ме... →ні призначають у поліклініці та санаторіях, він на все відповідав: «Цього ні». Таким чином, із лікування там немає практично нічого. Усім призначають магніти, мабуть колись багато закупили, йодо-бромні ванни і арома-терапію. Масаж можна не дочекатися, тому що на нього черга по талонах. До речі, як процедура там призначають тренажерний зал, який працює 2 рази на тиждень з 16 до 18.
Коли дійшло до дитини, лікар відклав убік старанно оформлену медсестрою картку, з вклеєним у неї талоном на лікування і заявив: «А дітей ми не лікуємо. Нехай дихає повітрям і купається у морі. Але рот нехай не розплющує, а то якщо захворіє, ми її лікувати не будемо». Разом з тим, приходячи на процедури, я іноді зустрічала дітей, яких все ж таки лікували. На мої запитання щодо такої вибірковості медсестри пояснювали, що це діти знайомих та друзів Начмеда.
Мене, звичайно, обурив такий підхід до роботи керівництва санаторію. Я подала в ОДіР санаторію заяву щодо роз'яснення причин відмови в лікуванні моєї дитини, а також про перерахунок вартості путівки у зв'язку з ненаданням оплачених послуг з лікування. «Дівчинка» років п'ятдесяти із секретаріату заявила, що будь-яку нісенітницю вона реєструвати не збирається. Слід гадати, що на доповідь начальнику заява так і не потрапила, а ця тітка його просто викинула на смітник. До речі, за 21 день перебування начальника застати не вдалося, він переховується від відпочиваючих. А один із його заступників на мої запитання відповів, що дітей вони не лікують на підставі усної вказівки куратора із МВС, гроші не повернуть, а якщо не подобається, йдіть до суду.
Сума, яку вони «економлять» на дітях за оплаченими путівками, ймовірно, буде особливо великих розмірів, оскільки кожен другий з дітьми.
Думаю, зрозуміло, що на мою заяву я не отримала письмової відповіді, жодних грошей не повернули. При цьому на деяких процедурах медсестри пропонували зробити процедури дитині за гроші. Гроші довелося віддавати за масаж. Ми ж все-таки в санаторій приїхали полікуватися.
Територія «санаторію» велика і розташована вона на горі. Перший корпус єдиний у якому є WI-FI у холі. Іноді бувають збої в роботі інтернету, найчастіше у вихідні, і тоді адміністратори нічого зробити не можуть, тому що програміста свого немає, а запрошувати когось це довго і грошей коштує.
При заїзді нам видали по три рушники: для обличчя, для ніг та велике. Наступного дня рушники для ніг покоївка забрала зі словами: «Начальник сказав вистачить із вас і по два рушники, іншим не вистачає». Виникає питання – а чим ми гірші за інших? У кімнаті, де ми жили два ліжка, над кожним світильником, один працював, в іншому лампочки не було. Написала заявку на електрику. До від'їзду лампочку не вкрутили. Пояснення «Лампочок немає». Про сантехніку навіть писати не хочеться, все заїдає, у душі вода не перемикається. Витяжку у санвузлі ніколи не мили. Постільна білизна міняють на 10-й день. Але про це треба нагадувати, самі вони не згадають, колись їм про дрібниці думати. Білизна видали нам у плямах. Таке враження, що його не прали, а просто намочили та висушили. Покоївки виглядають хто з гостей купив, у кого що є в номері і потім це обговорюють не соромлячись. Килимки на пляж треба випрошувати у покоївки. Вони «забувають» покласти. При в'їзді в номер вперше рушники покоївки ховають у шафу. Чому не у ванній чи не на ліжку?
На вахті дають чайник на 1:00 в заставу санкур. книги. Праска, напевно, теж також. У мене все своє дорожнє було, тож за цим не зверталася. Бачила оголошення, що можна прати в пральній машині за 55 рублів на годину, але має бути певна кількість кг білизни та пральний порошок автомат.
На території є будівля басейну, вона забита, басейн не працює. Є будівля бібліотеки, вона закрита. Частина книжок розміщено в одному кабінеті в одному корпусі. Книг не дуже багато і їх вимагають здати за 4 дні до від'їзду. Є тенісний корт, але туди ходить лише керівництво санаторію. Територія Оцінка: 4 Територія велика і не доглянута, крізь плитки пробивається трава, повсюдно валяється сухе торішнє листя. По дорозі до їдальні ростуть кипариси, проходячи повз них потрапляєш у хмару мошкари. Кипариси чахнуть. Не бачила за 21 день, щоб хтось займався прибиранням території або поливом рослинності. Багато кішок та собак живе на території, всі їх підгодовують.
Тренажерний зал працює незручно щогодини, тренера немає, дітей не пускають.
Жодних розваг на території немає. Екскурсії не продають. Дискотек немає, зал зачинено. Через день показують кіно за 150 рублів з особи в одному корпусі. Іноді приїжджають місцеві співаки.
Їдальня. У першому корпусі є приміщення їдальні, але воно закрите. Усі відпочиваючі ходять до їдальні, яка знаходиться біля 2 та 4 корпусів, це хвилин 15 ходьби від 1 корпусу.
Працює їдальня у 2 зміни. Офіціантки, що розвозили їжу дуже повільні, були дві молоді дівчата, можливо, школярки. Весь стіл був усипаний їхнім волоссям. На голову у них не прийнято одягати ковпаки та косинки. Періодично замість цукру давали вранці цукерки, їх сипали в ту саму цукорницю. Після цукерок у ту саму цукорницю сипали цукор. Антисанітарія вітається. Посуд був не завжди добре помитий. На склянках сліди губної помади майже завжди. Волосся у тарілках це пів біди. Якось сусідці по столу принесли вареного таргана. На її обурення ніхто їх керівництва не відреагував, не підійшов, а коли вона сама пішла до дієтсестри, та незворушно сказала: «Ну що ви так обурюєтеся? Він у вареному вигляді зовсім небезпечний».
Пляж. За розкладом на пляж возять автобуси. Пляж знаходиться у селищі Кудепста. Пішки не дійти ніяк. Автобуси відправляються від 2 корпуси, до 1 приїжджають забиті людьми. Їхати на пляж хвилин 15 без пробок, із пробками близько 1 години. Пробки були майже завжди. Кондиціонерів в автобусі немає, зате камери відеоспостереження! Автобус доїжджає до воріт на пляж. Ворота охороняє охоронець та відкриває їх за розкладом. А розклад йому по барабану, чекати на нього доводилося довго. Але можна і обійти через залізничні шляхи. Отже, після того, як увійшли, треба скакати ще кілометри півтора. Потрібно встигнути вхопити килимки, потім бігти бігом займати лежаки. І тільки після цього, втомившись до жаху, можна, нарешті піти і викупатися в морі. Виходиш із моря і бігом у зворотному порядку, в переодягання, здати килимки, до воріт і до автобуса, не встигнеш зайняти місце, знову доведеться висіти всю дорогу. Таким чином, відпочинок на морі перетворюється на тортури. Коли були хвилі трохи більші, ніж зазвичай, пляж просто закривали на замок і нікого не пускали.
Як я вже писала, санаторій знаходиться на горі, місце дуже незручне. Якщо кудись поїхати, то треба або викликати таксі, або тупотіти вниз по жахливих сходах приблизно півгодини швидким кроком у селище, де ходять автобуси та електричка. На дорогах пробки, поки доїдеш до Сочі, стемніло, настав час повертатися. Але найжахливіше, коли треба повертатися в «санаторій» і підніматися сходами… Там темно і страшно. У Хості робити нічого, набережної немає, парків немає, погуляти нема де. Кафешки, пивнички, їдальні є. Але перш ніж туди піти, треба уявити сходи, якими назад повертатися треба.
За правилами санаторію вони приймають дітей з 4 років. Проте, приймали і немовлят у візках та людей із тваринами. Гроші вирішують усі?
КПП о 22:30 закривається на сон. Прийдеш згодом, доведеться будити охоронця.
При від'їзді зазвичай у санаторіях дають заповнити анкету. Там відпочиваючі пишуть, що сподобалося, що не сподобалося. У "Прогресі" це не працює. За відпочиваючих мабуть начальник зі своїми заступниками анкети заповнює.
Таким чином, у цьому санаторії може сподобатися тому, кому подобається сидіти в номері, нікуди не виходити взагалі, не їздити на пляж і на екскурсії, не отримувати процедур, їсти тарганів з брудного посуду.
згорнути

Санаторій МВС Росії "Прогрес". Інакше ніж нічліжка його назвати важко. Приїхали вдвох із дитиною 15 років. Путівки за повною пільговою вартістю. Спершу заплатила, потім відправили до лікаря. Лікар на вигляд більше схожий на шашличника відразу заявив «Призначимо все що хочете», мої діагнози і не подивився, коли я йому стала називати процедури, які зазвичай ме... →ні призначають у поліклініці та санаторіях, він на все відповідав: «Цього ні». Таким чином, із лікування там немає практично нічого. Усім призначають магніти, мабуть колись багато закупили, йодо-бромні ванни і арома-терапію. Масаж можна не дочекатися, тому що на нього черга по талонах. До речі, як процедура там призначають тренажерний зал, який працює 2 рази на тиждень з 16 до 18. Коли дійшло діло до дитини, лікар відклав убік старанно оформлену медсестрою картку, з вклеєним у неї талоном на лікування і заявив: «А дітей ми не лікуємо. Нехай дихає повітрям і купається у морі. Але рот нехай не розплющує, а то якщо захворіє, ми її лікувати не будемо». Разом з тим, приходячи на процедури, я іноді зустрічала дітей, яких все ж таки лікували. На мої запитання щодо такої вибірковості медсестри пояснювали, що це діти знайомих та друзів Начмеда. Мене, звичайно, обурив такий підхід до роботи керівництва санаторію. Я подала в ОДіР санаторію заяву щодо роз'яснення причин відмови в лікуванні моєї дитини, а також про перерахунок вартості путівки у зв'язку з ненаданням оплачених послуг з лікування. «Дівчинка» років п'ятдесяти із секретаріату заявила, що будь-яку нісенітницю вона реєструвати не збирається. Слід гадати, що на доповідь начальнику заява так і не потрапила, а ця тітка його просто викинула на смітник. До речі, за 21 день перебування начальника застати не вдалося, він переховується від відпочиваючих. А один із його заступників на мої запитання відповів, що дітей вони не лікують на підставі усної вказівки куратора із МВС, гроші не повернуть, а якщо не подобається, йдіть до суду. Сума, яку вони «економлять» на дітях за оплаченими путівками, ймовірно, буде особливо великих розмірів, оскільки кожен другий з дітьми. Думаю, зрозуміло, що на мою заяву письмової відповіді я не отримала, жодних грошей не повернули. При цьому на деяких процедурах медсестри пропонували зробити процедури дитині за гроші. Гроші довелося віддавати за масаж. Ми ж все-таки в санаторій приїхали полікуватися. Територія «санаторію» велика і розташована вона на горі. Перший корпус єдиний у якому є WI-FI у холі. Іноді бувають збої в роботі інтернету, найчастіше у вихідні, і тоді адміністратори нічого зробити не можуть, тому що програміста свого немає, а запрошувати когось це довго і грошей коштує. При заїзді нам видали по три рушники: для обличчя, для ніг та велике. Наступного дня рушники для ніг покоївка забрала зі словами: «Начальник сказав вистачить із вас і по два рушники, іншим не вистачає». Виникає питання – а чим ми гірші за інших? У кімнаті, де ми жили два ліжка, над кожним світильником, один працював, в іншому лампочки не було. Написала заявку на електрику. До від'їзду лампочку не вкрутили. Пояснення «Лампочок немає». Про сантехніку навіть писати не хочеться, все заїдає, у душі вода не перемикається. Витяжку у санвузлі ніколи не мили. Постільна білизна міняють на 10 днів. Але про це треба нагадувати, самі вони не згадають, колись їм про дрібниці думати. Білизна видали нам у плямах. Таке враження, що його не прали, а просто намочили та висушили. Покоївки виглядають хто з гостей купив, у кого що є в номері і потім це обговорюють не соромлячись. Килимки на пляж треба випрошувати у покоївки. Вони «забувають» покласти. При в'їзді в номер вперше рушники покоївки ховають у шафу. Чому не у ванній чи не на ліжку? На вахті дають чайник на 1 годину в заставу санкур. книги. Праска, напевно, теж також. У мене все своє дорожнє було, тож за цим не зверталася. Бачила оголошення, що можна прати в пральній машині за 55 рублів на годину, але має бути певна кількість кг білизни та пральний порошок автомат. На території є будівля басейну, вона забита, басейн не працює. Є будівля бібліотеки, вона закрита. Частина книжок розміщено в одному кабінеті в одному корпусі. Книг не дуже багато і їх вимагають здати за 4 дні до від'їзду. Є тенісний корт, але туди ходить лише керівництво санаторію. . Територія Оцінка: 4 Територія велика і не доглянута, крізь плитки пробивається трава, повсюдно валяється сухе торішнє листя. По дорозі до їдальні ростуть кипариси, проходячи повз них потрапляєш у хмару мошкари. Кипариси чахнуть. Не бачила за 21 день, щоб хтось займався прибиранням території або поливом рослинності. Багато кішок та собак живе на території, всі їх підгодовують. Тренажерний зал працює незручно щогодини, тренера немає, дітей не пускають. Жодних розваг на території немає. Екскурсії не продають. Дискотек немає, зал зачинено. Через день показують кіно за 150 рублів з особи в одному корпусі. Іноді приїжджають місцеві співаки. Їдальня. У першому корпусі є приміщення їдальні, але воно закрите. Усі відпочиваючі ходять до їдальні, яка знаходиться біля 2 та 4 корпусів, це хвилин 15 ходьби від 1 корпусу. Працює їдальня у 2 зміни. Офіціантки, що розвозили їжу дуже повільні, були дві молоді дівчата, можливо, школярки. Весь стіл був усипаний їхнім волоссям. На голову у них не прийнято одягати ковпаки та косинки. Періодично замість цукру давали вранці цукерки, їх сипали в ту саму цукорницю. . Після цукерок у ту саму цукорницю сипали цукор. Антисанітарія вітається. Посуд був не завжди добре помитий. На склянках сліди губної помади майже завжди. Волосся у тарілках це пів біди. Якось сусідці по столу принесли вареного таргана. На її обурення ніхто їх керівництва не відреагував, не підійшов, а коли вона сама пішла до дієтсестри, та незворушно сказала: «Ну що ви так обурюєтеся? Він у вареному вигляді зовсім небезпечний». Пляж. За розкладом на пляж возять автобуси. Пляж знаходиться у селищі Кудепста. Пішки не дійти ніяк. Автобуси відправляються від 2 корпуси, до 1 приїжджають забиті людьми. Їхати на пляж хвилин 15 без пробок, із пробками близько 1 години. Пробки були майже завжди. Кондиціонерів в автобусі немає, зате камери відеоспостереження! Автобус доїжджає до воріт на пляж. Ворота охороняє охоронець та відкриває їх за розкладом. А розклад йому по барабану, чекати на нього доводилося довго. Але можна і обійти через залізничні шляхи. Отже, після того, як увійшли, треба скакати ще кілометри півтора. Потрібно встигнути вхопити килимки, потім бігти бігом займати лежаки. І тільки після цього, втомившись до жаху, можна, нарешті піти і викупатися в морі. Виходиш із моря і бігом у зворотному порядку, в переодягання, здати килимки, до воріт і до автобуса, не встигнеш зайняти місце, знову доведеться висіти всю дорогу. Таким чином, відпочинок на морі перетворюється на тортури. Коли були хвилі трохи більші, ніж зазвичай, пляж просто закривали на замок і нікого не пускали. Як я вже писала, санаторій знаходиться на горі, місце дуже незручне. Якщо кудись поїхати, то треба або викликати таксі, або тупотіти вниз по жахливих сходах приблизно півгодини швидким кроком у селище, де ходять автобуси та електричка. На дорогах пробки, поки доїдеш до Сочі, стемніло, настав час повертатися. Але найжахливіше, коли треба повертатися в «санаторій» і підніматися сходами… Там темно і страшно. У Хості робити нічого, набережної немає, парків немає, погуляти нема де. Кафешки, пивнички, їдальні є. Але перш ніж туди піти, треба уявити сходи, якими назад повертатися треба. За правилами санаторію вони приймають дітей з 4 років. Проте, приймали і немовлят у візках та людей з тваринами. Гроші вирішують все? КПП о 22.30 закривається на сон. Прийдеш згодом, доведеться будити охоронця. При від'їзді зазвичай у санаторіях дають заповнити анкету. Там відпочиваючі пишуть, що сподобалося, що не сподобалося. У "Прогресі" це не працює. За відпочиваючих мабуть начальник зі своїми заступниками анкети заповнює. Таким чином, у цьому санаторії може сподобатися тому, кому подобається сидіти в номері, нікуди не виходити взагалі, не їздити на пляж і на екскурсії, не отримувати процедур, їсти тарганів з брудного посуду.
згорнути

Жовтень-листопад 2016, процедури тільки ванни, фізіо, немає басейну, сауни, жахливе харчування, відсутність прибирання, туалетного паперу в номерах, на масаж чергу більше тижня, з розваг платне кіно та бібліотека.... →
згорнути

Відпочивали з дитиною-інвалідом за путівкою від соцзабезу. Заселили в 2 корпус на 1 поверх на півлюкс (номер 123). Навіть з 1-го поверху було видно шматочок моря! Лікар Комендантова оглядала мою дитину та вивчала її історію дуже уважно, як ніхто і ніколи. Призначень було багато, ледве встигали до обіду все проходити. Окреме спасибі масажистці на прізвище Біл... →а-сильні руки, при цьому жодного синця. Харчування моєї дитині сподобалося, було багато звичних дитсадкових страв. Ходили на концерти в 1 корпус, танці-син танцював із задоволенням. Хороший дитячий майданчик. Мальовнича природа. Їздили на екскурсії. Коли поїхали на 33 водоспади, не доїжджаючи центрального Сочі, стали в пробку хвилин на 20, а в цей час уздовж берега пливла величезна зграя дельфінів-просто диво. Проблему з транспортом до моря і назад вирішували в міру необхідності, якщо автобус битком або не встигали за часом, то їздили на 29 автобусі або маршрутці, іноді викликали таксі. Що стосується пляжу, то сочинські велико-галькові пляжі, як на мене, не для маленьких дітей. За підсумками відпочинку та лікування у дитини позитивна динаміка, а це головне! Всім удачі!
згорнути

Цей санаторій підійде лише молодим, здоровим та багатим. А решті тільки псувати собі здоров'я, нерви та настрій. Екскурсії гарні, природа, пташки. . . Але санаторій тут ні до чого. Я приїхала додому ще й з отруєним шлунком, підлога санаторію чимось отруїлася, мені здається рибою. Лікарі мовчать. З ліками напруження. Хто від Собеса -не раджу їхати, ставлення ... →погане.
згорнути

Та власне все, замість номера палати, особисто мені надали найменший номер з кішками на балконі і з щуром у туалеті, з стійким запахом похилого віку людини, з умовою що в такий номер ні кого не поселять, за банку кави домовилися, але не тут то було , через день підселили одного діда, ціною нервового розладу вмовив адміністраторку переселити мешканця в інший ... →номер, але через три дні підселили ванючого бомжа, на всі мої умовляння і не поселяти до мене , що я готовий доплатити за одномісний номер прозвучала відповідь з вуст зам начальника санаторію що "Хочете будете у себе вдома в Москві а тут нам представляється ліжкомісце і нічого більше" щоб їй суці лікується в своєму санаторії все життя, в результаті довелося перервати свій відпочинок і залишити прокляте місце під назвою прогрес, люди не вірте брехливим відгукам , не приїжджайте сюди
згорнути

Відгук про санаторій «Прогрес», Сочі, Хоста (грудень 2010, за соціальною путівкою)
Великий, солідний санаторій. Головною особливістю є його розташування на крутому схилі з перепадом висот ~ 50-60 метрів. По території проходить гірський серпантин ~ 1.5 км, що з'єднує нижній житловий 1-й корпус, лікувальний корпус і верхні житлові 2-й та 4-й корпуси, а також ч... →исленні сходи, сходи, спуски та підйоми, якими також можна пересуватися між корпусами. Майже всі сходи не мають поручнів, навіть усередині корпусів. Пандусов немає взагалі. Є лише два відносно горизонтальні майданчики – на рівні нижнього 1-го та верхніх 2-го та 4-го корпусів. Вся територія є мальовничим парком з екзотичними рослинами, що захоплюють і дивують погляд, і це згладжує і заспокоює всі проблеми, пов'язані з переміщенням санаторієм. А головною проблемою та бідою санаторію є транспорт. Між верхніми, лікувальним, нижнім корпусами та селищем Хоста курсують санаторські, великі міські автобуси, марки ЛІАЗ. За розкладом – 1 раз на годину. Перший автобус із санаторію о 9.00, останній з Хости – о 17.20, від санаторію Хвиля. Майже завжди, автобуси переповнені, що викликає конфлікти та скандали між відпочиваючими. Водії автобусів доброзичливістю не відрізняються, пасажирів, що відстали, як правило, не чекають, навіть з поїзда на вокзалі, на запитання відповідають із явним невдоволенням. Проте, вниз у селище Хоста і до моря, можна спуститися пішки, вулицею Краснополянською, трохи ліворуч від в'їзду в санаторій, на протилежному боці Сухумського шосе, праворуч, вниз. Так, крутий спуск, сходи з перилами, та вихід на вулицю 50 років СРСР. Весь шлях займає ~ 15 хвилин. На автобусі ~10 хвилин. Іноді, в хорошу погоду, автобуси ходили до селища Кудепста (4 км), де розташований санаторський пляж.
Харчування звичайне санаторське, дієтичне. Але можна взяти із собою спеції, приправи, соуси. Лікування також стандартне. Усі серйозні процедури, наприклад, масаж – платні. Безкоштовно – тільки погладять. На Мацесту (сірководневі ванни) – возять автобусом. Там ванни платні для всіх. Свого басейну немає. Орендують в іншому санаторії та возять автобусом. У своїй водолікарні – у ванну з водопровідної води додають ковшком розчин: бішофіт, йодо-бром, та ін. Ніякої мінеральної води поблизу немає.
Номерний фонд – дуже різний. Від відверто занедбаних кімнат з рваним лінолеумом і роздовбаними меблями в бічній прибудові 1-го корпусу (самі жили в такий 4 дні), до пристойних номерів з ванною, євроремонтом - в основній частині цього корпусу. Найзапущеніший і некомфортабельний – 4-й корпус. Багато відпочиваючих, з часом, намагаються перебратися звідти в основну частину 1-го корпусу зі звільнення номерів. У 1-му корпусі є своя їдальня, кіноконцертний зал, танцювальний зал з гарною світломузичною апаратурою. Для відпочиваючих 2-го та 4-го корпусів – їдальня розташована в окремій будівлі. З верхніх поверхів 1-го та 2-го корпусів відкривається чудовий краєвид на Хостинську бухту. За хорошої погоди ми часто милувалися чудовими заходами сонця. На четвертому поверсі 1-го корпусу є великий балкон.
Висновки: санаторій розрахований на цілком здорових та фізично міцних людей – злегка поправити здоров'я та змінити обстановку. Для літніх та хворих з опорно-руховим апаратом – тільки мучитися та обурюватись, що не попередили, коли пропонували путівку. Хоча трохи напружити і потренувати свої м'язи, піднімаючись в гірку або спускаючись з неї, теж корисно! Тим не менш, і літніх, і з явно хворими ногами відпочиваючих було багато.
Для довідки: автобус на вокзалі може вас не дочекатися, якщо ви повільно ходите або чекатимете, поки поїде ваш поїзд, щоб перейти рейки та вийти на привокзальну площу. Від вокзалу Хости до санаторію ~2 км. Таксисти беруть 200 рублів. Показавши путівку на в'їзді в санаторій, можна заїхати на територію прямо до приймального відділення, розташованого в 1-му корпусі. Від приймального відділення до верхніх корпусів довозить спеціальний мікроавтобус. Від аеропорту Адлер - таксисти просять 700 рублів (~16 км).
згорнути

Хамський персонал, огидна їжа
Люди, не їздіть, пошкодуйте свої нерви та шлунки... →
згорнути

Їхав лікуватись у клінічний санаторій. Все, що хотів-отримав. До обіду – робочий день за процедурами. Після обіду-море. Жив у 1 корпусі після євроремонту. Харчуванням задоволений. АЛЕ: пішки на пляж не потрапити. А транспортне завдання вирішено бездарно! Щогодини ходить колона до 4 автобусів. Пустіть 1 автобус раз на 15 хвилин! З пляжу потрапити на процедуру... → і назад неможливо через розклад автобусів. Хоча розклад дотримується чітко. Від 4 корпуси до першого автобуси приходять із зайнятими сидячими місцями. Безногим місця поступаються, решта лише стоячи. Хоча постояти 15 хвилин більшості не кримінал. Якщо стояти не можеш – море виключено. А в цілому-дякую санаторію та персоналу за відпочинок!
згорнути

Ну. . .
Всі мінуси описані нижче, щоправда, так.
АЛЕ!
Те, що 30 хвилин пішки йти до моря це не санаторний пляж, а місцевий. До санаторного пляжу їхати лише хвилин 20-25 автобусом, які дуже рідко ходять і вічно забиті.
Ми були за путівкою від соцзабезу.
Не сподобалося.
Абсолютно.
Щоправда, є краще санаторії та у підмосков'ї.... →
згорнути